КРОКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Під час гри в крокет ударяти своєю кулею по кулі іншого гравця. Крокетувати кулю противника.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 364.