Про УКРЛІТ.ORG

кровоточити

КРОВОТОЧИ́ТИ, о́чить, недок. Те саме, що крива́вити 2. Рана ятрилася і кровоточила (Тулуб, Людолови, II, 1957, 531); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (Руд., Остання шабля, 1959, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 362.

вгору