КРОВОВИ́ЛИВ, у, ч., мед. Вилив крові з ушкодженої судини в тканини та порожнини організму. При захворюванні на цингу хворіє весь організм: руйнуються ясна, розхитуються й випадають зуби, спостерігаються крововиливи в підшкірну клітковину (Шк. гігієна, 1954, 276); Місцевий колега правильно визначив діагноз: крововилив у мозок (Вільде, Сестри.., 1958, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 361.