КРОВА́ВНИК, а, ч., бот., розм. Те саме, що дереві́й. Беруть його [деревію] листки.. і прикладають до ран.. Ось чому цю чудову рослину народ назвав кровавником (Лікар, рослини.., 1959, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 360.