КРОВА́ВИЦЯ, і, ж., заст. Кривавиця. [Андрій:] Я не крадене продаю, а свій піт, свою кровавицю! (Кроп., І, 1958, 457).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 360.