КРОВА́ВИЙ, а, е, заст. Кривавий. На базарі, Як посеред моря Кровавого, стоїть Гонта (Шевч., І, 1963, 132); Лови на грубого звіра — то.. боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть (Фр., VI, 1951, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 360.

Кровавий, крова́вити и пр. См. Крівавий, крівавити и пр.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 310.