КРИХІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кри́хітка. Щороку сутужно Хомі.. І так уже з тим хлібом поводилися обережно, так стереглися, щоб і крихіточка не загинула марне, а не стало… (Коцюб., І, 1955, 87); [Сабіна:] Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя (Л. Укр., III, 1952,170).

◊ Ні (ані́, і) крихі́точки — те саме, що Ні (ані́, і) кри́хти (див. кри́хта). [Ада:] Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? (Ірчан, І, 1958, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 352.