КРИТИ́ЧНО. Присл. до крити́чний1. Я не буду мати найменшої претензії до Вас, коли Ви критично віднесетесь до моїх поправок (Коцюб., III, 1956, 370); Одні з хлопців розпитували, другі критично оглядали її сукенку, маленькі з шнурочками черевики (Вас., І, 1959, 152); Вони, ці молоді інженери, не можуть критично поставитися до себе (Шовк., Інженери, 1956, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 352.