КРИТИКА́Н, а, ч., розм. Людина, схильна до дріб’язкової, уїдливої, упередженої критики. Знайдеться критикан — в газету напише (Ряб., Жайворонки, 1957, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 351.