Про УКРЛІТ.ORG

крити

КРИ́ТИ, кри́ю, кри́єш, недок., перех.

1. чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (Коцюб., II, 1955, 308); Оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Л. Укр., І, 1951, 396); * Образно. Чи скоро пролісок прокинеться для мене І, рястом криючи у трати глибший слід. Заграє, зацвіте надії тло зелене? (Зеров, Вибр., 1966, 97); * У порівн. Як та галич поле крила — Ченці повалили До Констанця (Шевч., І, 1963, 266).

2. чим і без додатка. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати. Ой як крикнув Гамалія: «Брати, будем жити, .. А курені килимами. Оксамитом крити!» (Шевч., І, 1963, 202); Сильний грудний бас.. вигукнув: — Ріжте мене, але черепицею крити не буду (Руд., Остання шабля, 1959, 22); Комсомольці, від диму чорні. Кузню криють добротним толем (Забашта, Нові береги, 1950, 59).

3. чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою. — Мені шиють шубу на хутрі з сибірських лисиць, котру криють сукном місцевого виробу (Рибак, Помилка.., 1956, 97).

4. Затуляти що-небудь, ховати від зору. Дід не підняв голови..: так само схилявся циліндр, криючи бороду до половини (Коцюб., II, 1955, 404); Село невеличке та занедбане, криє між лісами та дебрями свої порозкидані нужденні бойківські хатки (Фр., II, 1950, 27); Білий лоб твій криють чорні коси… (Крим., Вибр., 1965, 235); // Затягувати, окутувати кого-, що-небудь димом, парою тощо, роблячи невидимим. Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Шевч., І, 1963, 66); Малими руками підкидає [дітвора] пил угору і криє себе, мов запоною, від цікавих очей… (Мирний, І, 1954, 346); Ніч криє і місто, і табір ворожий (Л. Укр., І, 1951, 112); З Ташані валувала пара, .. криючи дорогу.., міст (Тют., Вир, 1964, 39).

5. Тримати щось у таємниці; приховувати. Крий, ховай погане, а воно таки гляне! (Укр.. присл.., 1955, 267); Криє [Христя] від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця… (Мирний, III, 1954, 109); Дозя недовго по смерті матері крила.. своє правдиве лице під маскою щирості.. і вірності (Фр., VIII, 1952, 282); * Образно. Ти йдеш узліссям. Кожен кущ там криє глибокі таємниці (Рильський, II, 1960, 147).

Кри́ти в собі́ — ховати, таїти в собі що-небудь. Була вона проста та щира; нічого не крила в собі, бо й нічого було (Свидн., Люборацькі, 1955, 43); Згодом уже здавалось, що в усьому лісі немає жодної п’яді землі, яка не крила б у собі смертоносної начинки (Жур., Звич. турботи, 1960, 174).

◊ Ні́чого гріха́ кри́ти див. гріх.

6. від кого — чого, заст. Оберігати, захищати.— Хай тебе криє мати божа від усього лихого,— шепче вона.Спи, сину, може, переспиш (Мирний, І, 1949, 161); Розпуджено гвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (Стар., Поет. тв., 1958, 143).

◊ Крий бо́же (ма́ти бо́жа): а) уживається для вираження небажаності, заперечення чогось. Коли я вирвусь з ції пустині? Чи, може, крий боже. Тут і загину (Шевч., II, 1953, 47); Мати.. допитувалася [в Уласа], чи не вкрав він чого, крий боже (Тют., Вир, 1964, 63); б) уживається для підкреслення величезної кількості, інтенсивності чогось. Пан стрічає сам, такий гнівний, крий мати божа! (Вовчок, І, 1955, 67).

7. фам., рідко. Критикувати, картати, лаяти. [Булава:] Як почав кричати [Роман Дмитрович], аж іскри з очей летять. Я ще ніколи не чув, щоб так крили (Мик., І, 1957, 401); Криє [учителька] всіх, хто винен, навіть на особи й посади не зважає (Кучер, Трудна любов, 1960, 451).

8. У картярській грі — бити карту партнера старшою картою або козирем.

◊ Ні́чим кри́ти, фам.— нічого відповісти, немає чим заперечити. Шум знявся в залі, почулися вигуки: ..— Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (Головко, II, 1957, 548).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 350.

Крити, крию, єш, гл.

1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату.

2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88.

3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. Крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 307.

вгору