КРИНИ́ЧАНИЙ, а, е. Те саме, що крини́чний. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Н.-Лев., І, 1956, 197); * У порівн. Вода зелена та чиста, як сльоза, холодна, як криничана (Н.-Лев., II, 1956, 391).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 348.

Криничаний, а, е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 306.