КРИМІНАЛІ́СТ, а, ч.

1. Фахівець із криміналістики. Професія криміналіста не з легких. Вона потребує вдумливості, терпіння (Веч. Київ, 10.III 1967, 3).

2. розм. Те саме, що криміна́льник 1.— Бандит [Салаші], криміналіст, німецький наймит! — ..лаявся [Ференц] (Гончар, III, 1959, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 347.