КРИМЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. кримча́нин, а, ч.; кримча́нка, и, ж.). Мешканці Криму. Добрий почин кримчан [у виноградарстві] підтримують і наслідують в інших областях (Рад. Укр., 16. IX 1956, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 347.