КРИ́МКА, и, ж., заст. Кримська сіль. Несли [посли Енея].. Пиріг завдовжки із аршин, І солі кримки (Котл., І, 1952, 172); Не важко було по селах розвозити кримку і продавати панам кав’яр (Стельмах, Хліб.., 1959, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 347.

Кримка, ки, ж.

1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен.

2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. Желех.

3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. Екатеринодаръ. ( Залюбовск.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 306.