КРИЛЬЧА́ТКА, и, ж., техн. Механізм (або деталь механізму), складовою частиною якого є крила (у 4, 7 знач.). При обертанні крильчатки вода відцентровою силою відкидається.. до стінок корпусу (Автомоб., 1957, 57); Мотовило [жниварки] являє собою крильчатку (Зерн. комбайни, 1957, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 347.