КРИКУ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що крикли́вий 1-3. * Образно. — Крикучий гонг покличе до сніданку. Назустріч сонце гімн свій ллє… (Тич., І, 1957, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 345.