Крижувати, жую, єш, гл.

1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353.

2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 305.