КРИЖО́ВИЙ, а, е, заст. Хрестоподібний.

Крижо́ва доро́га — перехресна дорога; Крижо́ва це́рква — церква, побудована у вигляді хреста. Церква крижова б то зветься, а замість притворів — піддашки на товстих мурованих стовпах (Свидн., Люборацькі, 1955,18).

КРИЖОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кри́жі. Хребет [кроля] поділяється на п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий (Зоол., 1957, 136); Крижовий біль; Крижовий хребець.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 343.

Крижовий, а, е. Крестообразный. крижова дорога. Перекрестная дорога. На крижовій доріженці там ся іспіткали. Гол. І. 14. Крижова церква. Церковь, построенная въ формѣ креста. Св. Л. 24. См. Крижевий. крижовий сажень. Косая сажень. Ново-Ушинк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 305.