КРИ́ЖМО, а, с., етн.
1. Біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення.
2. Полотно або інша тканина як подарунок новонародженому від хрещеної матері. Кума одріже полотна на крижмо (Сл. Гр.); Запрошуються кум і кума.. Кума приносить крижмо (полотно на пелюшки), а кум — напої (Нар.тв. та етн., 1, 1957, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
— Т. 4. — С. 343.
Крижмо, ма, с. Ризки. Мил. 168. КС. 1893. VII. 77. А кума одріже полотна на крижмо.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
— Т. 2. — С. 305.
кри́жмо = кри́жма — біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення; також полотно або інша тканина (зазвичай біла) як подарунок новонародженому від хрещеної матері; символізує чисте, праведне життя. Кума одріже полотна на крижмо (Словник Грінченка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
— С. 315.