КРИ́ЖМО, а, с., етн.

1. Біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення.

2. Полотно або інша тканина як подарунок новонародженому від хрещеної матері. Кума одріже полотна на крижмо (Сл. Гр.); Запрошуються кум і кума.. Кума приносить крижмо (полотно на пелюшки), а кум — напої (Нар.тв. та етн., 1, 1957, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 343.

Крижмо, ма, с. Ризки. Мил. 168. КС. 1893. VII. 77. А кума одріже полотна на крижмо.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 305.

кри́жмо = кри́жма — біла ткани­на, у яку сповивають дитину хре­щені батьки після обряду хрещен­ня; також полотно або інша ткани­на (зазвичай біла) як подарунок новонародженому від хрещеної матері; символізує чисте, праведне життя. Кума одріже полотна на крижмо (Словник Грінченка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 315.