КРИЖА́СТИЙ, а, е. Широкий у плечах і крижах (у 1 знач.); кремезний (у 1 знач.), дебелий (у 1 знач.). — У Петра Лукича нова наймичка.., крижаста така… (Мирний, III, 1954, 86); Федір Прохорович — середній на зріст,втоптаний, крижастий (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 24); В хату швидко заходить огрядна крижаста дівка (Вирган, В розп. літа, 1959, 294); // перен. Крислатий (про дерево). Внизу, в затишку, серед високих яворів та присадкуватих крижастих яблунь, виглядає своїми будівлями Шевченківка (Крот., Сини.., 1948, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 343.

Крижастий и крижатий, а, е. Широкій въ спинѣ, въ плечахъ. Вх. Уг. 247. А крижаста яка (дівка)! Мир. Пов. II. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 305.