КРИГОРІ́З, а, ч. Тригранний бик, що захищає, міст або греблю від ударів крижин під час льодоходу. На ріці, проти міста, семеро теслярів спішно лагодили кригоріз (Горький, Опов., нерекл. Хуторяна, 1948, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 342.