КРИВУЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Нерівний, покручений, звивистий. Кілька.. хаток-фанз.. приліпилось до гори, понад якою простягся кривулястий вузенький шлях… (Досв., Гюлде, 1961, 156); Шляхом понад кривулястою річкою їхало шестеро озброєних вершників (Ле, Наливайко, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 341.

Кривулястий, а, е. Зигзагообразный. кривуляста плахта. Плахта съ узоромъ въ видѣ кривулі. КС. 1893. XII. 448.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 305.