КРИВОП’Я́ТИЙ, а, е. Який має криві п’яти. Ти хвалився, мій миленький,.. А у тебе ніс, як кушка, та ще кривоп’ятий (Коломийки, 1969, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 341.

Кривоп’ятий, а, е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п’ятого оддати, аж той п’ятий стидким, кривоп’ятий. Чуб. V. 497.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 304.