КРИВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кривля́тися. У мистецтві, відзначив якось Ленін, найцікавіше й найцінніше — це правдиве відображення того, як художник почуває, а нещирість і кривляння одразу впадають у вічі (Літ. Укр., 19.IV 1962, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 340.