КРИ́ВДНИЦЯ, і, ж. Жін. до кри́вдник. Перед нею стояла кривдниця, зла розлучниця! (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 135).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 339.