КРИ́ВАТИ, аю, аєш, недок., діал. Кульгати, шкутильгати. Криваючи, він випряг коні, повів до воза та наклав перед них сіна (Стеф., І, 1949, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 338.