КРЕП, у, ч. Прозора шорстка тканина, звичайно чорного кольору. Жінка вступила в кімнату, тягнучи за собою.. довгий, вузький кінець чорного крепу (Л. Укр., III, 1952, 714); Село тупо завмерло в скорботі, мов накрите чорним крепом трауру (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 335.

Креп, пу, м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 302.