КРЕ́М’ЯХ, а, ч.

1. Гладенький (переважно заокруглений) камінець, який використовують діти для гри. Грали [дівчата] у крем’яшки, вишивали. Потім прилучилися хлопці до них і почали жартувати: то крем’ях закинуть, абощо (Головко, І, 1957, 111); * У порівн. Оббивсь як крем’ях (Номис, 1864, № 1852).

Гра́ти (гра́тися) в кре́м’яхи — гратися п’ятьма камінцями так, щоб, підкинувши один із них, устигнути захопити в жменю решту (по черзі або разом) і зловити підкинутий. Захар грається в крем’яхи з дітьми і все обдурює їх (Григ., Вибр., 1959, 151).

2. рідко. Те саме, що каміне́ць 1. Залопотів дощ, і між крем’яхами по червонястій пилюці заскакали димки (Гончар, III, 1959, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 335.

Крем’Ях, ха, м. Округленный по возможности кремешекъ, просто камешекъ или черепокъ, употребляющійся при игрѣ у крем’яхи. Ив. 39. Нумте у крем’яхи гуляти. Оббивсь як крем’ях. Ном. См. Креймах.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 302.

кре́м’ях — гладенький (перев. за­округлений) камінець, який здав­на використовують діти для гри в крем’яхи; у сполученні: гра́тися (гуля́ти) в кре́м’яхи — гратися п’ятьма камінцями так, щоб, під­кинувши один із них, устигнути захопити в жменю решту (по черзі або разом) і водночас піймати під­кинутий.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 314.