КРАЄЗНА́ВСТВО, а, с. Вивчення історії, географії, економіки, етнографії тощо певної місцевості. К. Д. Ушинський вказує на безпосередній зв’язок між краєзнавством і наочним навчанням (Видатні вітч. географи.., 1954, 84); Він ще дещо хотів сказати.., але тут втрутився директор місцевого музею краєзнавства, людина вчена й вельми до всього цікава (Довж., І, 1958, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 319.