КРА́ЩИЙ, а, е. Вищ. ст. до га́рний 1-5, до́брий 1-6, 8 і хоро́ший; ліпший.— Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Лалажки нема на всі Семигори (Н.-Лев., II, 1956, 264); Вояк про обов’язок свій питає, Гинучи, кращий, ліпший час вітає (Фр., XIII, 1954, 388); Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання Кращої долі, щаслившої (Л. Укр., І, 1951, 23); — Людина повинна створити нові рослини, кращі за природу (Довж., І, 1958, 433); // у знач. ім. кра́ще, щого, с. Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще (Коцюб., І, 1955, 104); Трудно жилось. Уже й не думала ніколи Маруся про краще (Головко, II, 1957, 440).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 330.

Кращий, а, е. Ср. ст. отъ красний.

1) Болѣе красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Стор. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди. Ном. № 8467.

2) Лучшій. Я тобі не пара; я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 301.