КРА́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до кра́сити¹ 1. Під .. яблунею була поставлена бесідка з зелено крашеної решітки (Фр., III, 1950, 363).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 330.