КРАСОВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Красуня (у 1 знач.). Що то вже за молодиця була красовиця! (Вовчок, І, 1955, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.