КРАСНЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що підоси́чник. Багаті поліські ліси на ягоди — чорницю, брусницю, суницю, малину, горобину та гриби — боровики, краснюки, підберезники (Рад. Укр., 16.III 1971, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 691.

Краснюк, ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 301.