КРАСНО́ПІР, ч.

1. род. пера. Те саме, що червонопе́рка. Я розмотав вудку і почав ловити красноперів. Вони жадібно хапали моїх коників і ловились цього ранку напрочуд добре (Коп., Як вони.., 1961, 81).

2. род. перу, збірн. Червоноперки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 691.