КРА́СИЙ, а, е, діал. Строкатий, барвистий. Очі його розбігалися.. від тих овець, що, немов красими ряднами, накидані були по полонині, аж до.. кришталевого плеса (Фр., III, 1950, 8); // Рябий (про тварин). Надибав по дорозі красу корову (Март., Тв., 1954, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 326.

Красий, а, е. Пестрый, разноцвѣтный. Вх. Зн. 29. Краса. Названіе коровы. Kolb. І. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 300.