КРАПЛА́К, у, ч., спец. Суміш алюмінієвих і кальцієвих солей алізарину, яку використовують для виготовлення художніх і поліграфічних фарб. // Фарба з такої суміші. Я хотів покласти ще краплаку на палітру і мимоволі оглянувсь (Тич., І, 1957, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 325.