КРАНТ, а, ч., діал. Кран (див. кран¹). Свиридон Зайченко.. завжди мився до пояса під крантом (Ю. Янов., II, 1958, 415); — По воду Далеко вже не ходимо. З-під кранта! (Вирган, В розп. літа, 1959, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 324.