КРА́МА́РСТВО, а, с.
1. Те саме, що торгі́вля. І в писарстві, і в крамарстві йому.. пощастило (Гр., Без хліба, 1958, 12); Не часто буває з селянами, що від хліборобства переходять .. на крамарство, візникування (Гжицький, У світ.., 1960, 6).
2. перен., зневажл. Поведінка крамаря (у 2 знач.); прагнення до наживи, власної вигоди.
3. Збірн. до кра́ма́р. Це тобі не ярмаркове купецтво та крамарство, що в одну хату по п’ять душ влазить (Мирний, III, 1954, 255); Вірші на містечкове крамарство, сатири на міщанство..— такий.. зміст журналу [школярів] (Вас., II, 1959, 298).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 323.