КРА́ЛЯ, і, ж., розм.

1. Те саме, що красу́ня 1-2. Над Прутом у лузі не місяць зійшов. То хлопець до кралі-дівчини прийшов (Пісні та романси.., II, 1956, 165); — Чи ви бачили коли нашу сотниківну? — Як не бачить,— одказують брати,— бачили, на всю околицю краля (Стор., І, 1957, 39); За Лісовськими спустилася з підгір’я пишногруда сільська краля Ганна Лавренко в супроводі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків, що в останній момент приєдналися до заробітчан (Гончар, Таврія.., 1957, 13).

2. заст. Королева (у 1, 3 знач.). Король і краля не знали, як шанувати Колумба (Сл. Гр.); * У порівн. Дивітесь, вийшла погуляти. Мов краля, пані молодая З двома маленькими дітьми (Шевч., II, 1953, 94).

3. Те саме, що да́ма 4. Чирвова краля.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 322.

Краля, лі, ж.

1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. І.

2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!… Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35).

3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. Кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. І. 113.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 298.