КРАВЕ́ЦТВО, а, с. Кравецьке ремесло; заняття кравецьким ремеслом. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (Номис, 1864, № 9573); Глоба.. промишляв кравецтвом (Стор., І, 1957, 238); Вони.. з бабусею навчать подружку кравецтва (Козл., Ю. Крук, 1957, 518).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 318.

Кравецтво, ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся. Ном. № 9573.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 297.