КРАБ, а, ч.

1. Морський десятиногий короткохвостий рак, у клешнях і ногах якого є смачне м’ясо. Коли море рябіло, Джузеппе капав у нього оливу. Тоді ми дивились крізь жовту пляму.. Бачили білі піски, .. життя їжаків, ліниве повзання крабів (Коцюб., II, 1955, 417); Ловили [дівчата] в затоці драглих медуз і виганяли з шкарубин полохливих крабів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 260); Він зрушив ногою каменюку, і з-під неї, незграбно ворушачи клешнями, виліз великий чорний краб (Багмут, Щасл. день.., 1959, 118).

2. тільки мн. Консерви з крабового м’яса. Випуск таких продуктів, як консервований зелений горошок, краби.., полегшив виготовлення багатьох страв (Технол. пригот. їжі, 1957, 8).

3. жарт. Кокарда на кашкеті моряків. В мундирі, із «крабом» на білім кашкеті. Стоїть він [каштан] завжди на своїм кораблі (С. Ол., Вибр., 1959, 124); Павло.. рвонув з жердки матроського бушлата, нову мічманку з блискучим крабом і вмить став перед Миколою (Кучер, Трудна любов, 1960, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 318.