Про УКРЛІТ.ORG

кощавий

КОЩА́ВИЙ, а, е. Сухорлявий, худий, кістлявий. Був [Михайло].. високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий (Вовчок, І, 1955, 217); Кощавий, жилавий, без жодної натуги Остап хилиться в лад із косою (Горд., II, 1959, 327); Кощаве обличчя старого було спокійне, брунатне, мовби вирізане з дерева (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 27); * Образно. Тільки тепер я відчув по-справжньому, що воно за кощава рука голоду (Збан., Єдина, 1959, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 318.

вгору