КОШТО́РИС, у, ч., бухг. План передбачуваних витрат і надходжень матеріальних і грошових ресурсів, потрібних для нормальної діяльності підприємства, установи, організації. — Ви мені поручіть сю будову, я вам дешевенько достарчу робітників і всього потрібного матеріалу. А ви собі тілько план виробіть, кошторис тощо (Фр., III, 1950, 115); — Більш як двісті не можу дати.. Кошторис не витримає (Донч., II, 1956, 21); — У нас кошторис,— говорю.— Відведено певну суму — і вкладайся (Збан., Малин, дзвін, 1958, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 317.