КОШТО́ВНО. Присл. до кошто́вний 1. В захопленні природою степовою чіпляв [вершник] запашну полиневу стеблинку до ефеса коштовно цяцькованої шаблі (Ле, Наливайко, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 317.

Коштовно нар.

1) Цѣнно, дорого.

2) Драгоцѣнно.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 296.