КО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. коти́ти 1 і коти́тися1 1. Якщо одне тіло не ковзає, а котиться по іншому, то тертя, що виникає при цьому, називається тертям кочення (Курс фізики, І, 1957, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 315.