Про УКРЛІТ.ORG

кочало

Кочало, ла, с.

1) Кругъ. Оббігає череду три рази в кочало. Шух. І. 212, 213.

2) Кружокъ деревянный или иной, — входить въ составъ различныхъ предметовъ: у рюмки въ него упирается ножка, у кужівки оно делитъ верхнюю часть (кужівник) отъ держака, оно обхватываетъ било друлівника и пр. Шух. І. 148, 277, 307. Ум. Ко́чальце. Кружокъ, обхватывающій нижній конецъ веретена. Шух. І. 148.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 295.

вгору