КОЧ, а, ч., заст. Вид коляски, фаетона. Із коча пан мій вилізає І посила за молодим (Шевч., II, 1953, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 314.