КО́ФЕ, невідм., с. Те саме, що ка́ва1. Ви [імперіалісти] топите в океані кофе, боби, зерно, гноїте і спалюєте їх на пні, щоб не знизити ціни, в той час як мільйони людей умирають з голоду (Довж., III, 1960, 69); Вона справно пила щоранку кофе з сухариками (Донч., III, 1956, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 312.