КОТРИЙ-НЕ́БУДЬ, займ., нестач.

1. Те саме, що який-небудь.

2. Те саме, що хто-не́будь. Коли ж було куди дитина побіжить, чи до сусідів, чи на вулицю, то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідком за нею й ходять (Кв.-Осн., II, 1956, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 311.