КОТКИ́Й, а́, е́.

1. Який легко котиться (див. коти́тися¹ 1).

2. Зручний для кочення; добре вкочений. Котка доріжка; Коткий грунт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 310.